Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2014 року Справа № 904/1354/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівІванової Л.Б. Кочерової Н.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Дніпропетровської області 12.05.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 10.07.2014 у справі господарського суду№ 904/1354/14 Дніпропетровської областіза позовомПершого заступника прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт"простягнення 34 730,84 грн.за участю представників сторін:

від прокуратури - Боднарчук В.М.

від позивача - не з'явилися

від відповідача - Андреєва В.В.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 у справі № 904/1354/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2014, задоволено позовні вимоги Першого заступника прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (Позивач), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради та місцевого бюджету Індустріальної районної ради на аналітичний рахунок головного управління Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами" збитки у розмірі 34 730,84 грн.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 1, 32, 33 Закону України "Про відходи", статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 17.07.2013 по 06.08.2013 на підставі наказу № 964-П від 04.07.2013, направлення № 4-6133-11-3 від 04.07.2013, повідомлення № 4-6134-11-3 від 04.07.2013 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Істейт".

За результатами проведеної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Сулімою А.О., в присутності начальника охорони праці ТОВ "МД Істейт" Кобилко В.П. та директора ТОВ "МД Істейт" Рузіна А.С., складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", яким встановлено та зафіксовано порушення.

Плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" встановлено факти засмічення земельних ресурсів, а саме: на відкритій земельній ділянці без твердого покриття, загальною площею 2,95 кв.м. (2,40 м. Х 1,23 м), розташованій вздовж паркану в районі складських приміщень, розміщені відходи деревини без відповідних дозволів; товщина шару відходів - 1,3 м; об'єм відходів, що спричинили засмічення - 3,84 куб.м. (ділянка № 1);

- на відкритій земельній ділянці без твердого покриття, загальною площею 4,52 кв.м. (4,30 м. Х 1,05 м), розташованій вздовж паркану в районі складських приміщень, розміщені відходи золи без відповідних дозволів; товщина шару відходів - 0,28 м; об'єм відходів, що спричинили засмічення - 1,27 куб.м. (ділянка № 2).

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області складено протокол № 04923 про адміністративне правопорушення від 20.09.2013 та постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.10.2013 № 04922/04923/04924. Штраф у розмірі 850 грн. ТОВ "МД Істейт" оплачено в добровільному порядку.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив Відповідачеві претензію № 30-11/13 з вимогою сплатити в місячний термін з дня її отримання 34 730,84 грн. збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства. До претензії додано розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів.

Однак, Відповідач суму збитків не сплатив, вимог вказаної претензії не визнав.

Перший заступник прокурора м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про відшкодування збитків у розмірі 34 730,84 грн., заподіяних державі Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", в результаті порушення природоохоронного законодавства України.

Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги Позивача.

Судові рішення мотивовані тим, що Відповідачем порушено природоохоронне законодавство, чим заподіяно збитки державі. Факт засмічення Відповідачем земельних ділянок є доведеним; акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства є належним доказом порушення Відповідачем вимог законодавства про відходи.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Для розрахунку розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України, застосовувалася "Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (в редакції затвердженій наказом Мінприроди від 04.04.2007 № 149). Зазначена Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Відповідно до параграфа 2 зазначеної Методики забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін, в той час, як засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель передбачено параграфом 5 Методики.

Статтею 17 Закону України "Про відходи" встановлено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки.

В статті 26 Закону України "Про відходи" зазначено, що державному обліку та паспортизації підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України.

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" мотивована тим, що основним видом діяльності товариства є оптова торгівля металами та металевими рудами. Товариство не веде господарську діяльність, пов'язану з лісовим господарством та лісозаготівлею, тому гілки дерев та попіл утворилися не в процесі виробництва чи споживання та їх зберігання, та не завдає шкоди ні землі, ні навколишньому природному середовищу.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Статтею 1 Земельного кодексу України передбачено, що використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Згідно з підпунктами 3.2., 3.3 пункту 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Проведеною Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами виявлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" вимог природоохоронного законодавства про, що складено акт, на підставі даного акта складено протокол про адміністративне правопорушення № 0493 від 20.09.2013 та постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., за адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 2.1.3 Державних санітарних правил та норм (ДСанПіН 2.2.7.029-99), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря № 29 від 01.07.1999, відходи IV класу небезпеки (до якого належать і залишки деревообробки) можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику у вигляді конусоподібної купи, звідки їх автонавантажувачем перевантажують у самоскидний автотранспорт і доставляють на місце утилізації або захоронення.

Згідно з пунктами 2.1.4, 2.1.5 ДСанПіН 2.2.7.029-99 при тимчасовому зберігання відходів на майданчиках та території підприємства у відкритому вигляді (навалом, насипом) або в негерметичній, відкритій тарі, а саме промисловий майданчик для тимчасового зберігання відходів повинен розташовуватися на території підприємства з підвітряного боку, бути покритий неруйнівним та непроникним для токсичних речовин матеріалом (керамзитбетоном, полімербетоном та інш.) з автономним зливовідводом і нахилом у бік очисних споруд і допустима кількість відходів на території промислового майданчика визначається підприємством за узгодженням з місцевими органами екобезпеки на основі класифікації відходів за класом небезпеки, за їх фізико-хімічними властивостями, спрямованістю біологічної дії з урахуванням можливої комбінованої дії та можливістю підприємства щодо організації місця зберігання, перспективи знешкодження або утилізації відходів.

Стаття 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

У пункті 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, зазначено, що акт перевірки є документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що факт порушення природоохоронного законодавства Відповідачем, підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.07-06.08.2013, протоколом № 04923 про адміністративне правопорушення від 20.09.2013 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.09.2013, які є джерелом доказової інформації та станом на час розгляду судами попередніх інстанцій даної справи ніким не оскаржені та не скасовані.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про відходи" та статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

З огляду на наведене, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, з урахуванням того, що господарські суди у порядку статей 43, 47, 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідили подані сторонами докази, усім доводам надали обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізували відносини сторін та правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, однак відповідно до імперативних приписів частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 у справі № 904/1354/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Іванова Л.Б.

Кочерова Н.О.